До мене на консультацію часто приходять керівники, ІТ-фахівці, підприємці — люди, які пишаються тим, що вміють мислити раціонально. І саме вони найчастіше дивуються, коли я показую їм: те, що зруйнувало їхній спокій сьогодні вранці, — це не подія, а логічна помилка, яку розум зробив автоматично, за долі секунди, ще до того, як з’явилося відчуття тривоги. 

Ми звикли вважати, що мислимо раціонально: бачимо факти, робимо висновки, ухвалюємо зважені рішення. Але насправді наш розум щодня використовує десятки автоматичних “скорочень” обробки інформації, які непомітно спотворюють реальність. У попередній статті ми говорили про захисні механізми психіки, що ховають від нас незручну правду про себе. Когнітивні викривлення та логічні помилки працюють схожим чином, тільки на рівні щоденного мислення – у розмові з колегою, суперечці з партнером чи внутрішньому діалозі перед сном.

Розуміння цих механізмів – один із базових інструментів когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Коли людина вчиться помічати власні викривлення мислення, вона отримує реальний контроль над своїми емоціями та рішеннями, а не залишається маріонеткою автоматичних думок і чужих маніпуляцій. Читати далі

Ми часто думаємо, що час лікує. Але в психології травми це не зовсім так. Минуле не вмирає, воно «застигає» у наших нейронних мережах, повертаючись нічними жахами, спалахами гніву або раптовим відчуттям заціпеніння. На щастя, сучасна терапія має інструменти, які діють як «хірургія розуму».

У цій статті ми розберемо конкретні техніки з методів EMDR та ACT, які я використовую у своїй практиці, і які ви теж можете почати практикувати вже зараз.

1. Проблеми з формулюванням (The Formulation Trap). Коли терапія “застрягла”

Найчастіша причина, чому терапія «буксує» — це відсутність або некоректність клінічного формулювання. Автори зазначають, що більшість проблем у терапії випливає з браку чіткого когнітивного формулювання. Якщо ви не розумієте, які захисні поведінки (safety behaviors) утримують страх клієнта, ваші інтервенції будуть поверхневими.

Ви коли-небудь відчували, що «все розумієте» розумом, але ваше тіло все одно реагує страхом? Ви прочитали десятки статей про тривогу, знаєте, що паніка не вбиває, але щойно опиняєтесь у натовпі чи зачиненому ліфті — теорія розсипається.

Як психолог, я часто кажу своїм клієнтам: психологія — це не просто розмови, це дослідження реальності. Сьогодні я хочу розповісти про один із найпотужніших інструментів у моєму арсеналі — роботу in vivo (у реальному житті), спираючись на золотий стандарт світової психології.

Чи бувало так, що ви відмовлялися від зустрічі з друзями, бо думка про поїздку в метро чи присутність на вечірці викликала тремтіння? Або що звичний похід у супермаркет перетворювався на випробування, де єдине бажання — чимшвидше втекти додому?

Якщо сором — це емоція, яка каже: «Ти — помилка», то провина каже: «Ти зробив помилку».

Провина — це емоційна реакція на порушення власного морального кодексу. Це болісне усвідомлення того, що наші дії (або бездіяльність) завдали шкоди іншій людині, групі людей або власним принципам.

На відміну від сорому, який хоче сховатися, провина хоче діяти: вибачитися, виправити, спокутувати. Це більш зріла, «доросла» емоція, але вона може стати нестерпним тягарем, якщо перетворюється на токсичну.

Сором — це одна з найсильніших і найболючіших емоцій, яку часто називають «соціальною», оскільки вона завжди пов’язана з тим, як ми виглядаємо (або думаємо, що виглядаємо) в очах інших людей.

Якщо говорити зовсім просто: Сором — це страх відторгнення. Це глибоке переконання в моменті: «Зі мною щось не так, тому мене можуть вигнати зі “зграї”».

В сучасному світі все більше людей звертаються до психологічної підтримки та психотерапевтичного супроводу для покращення своєї психічної та емоційної стабільності та життя в цілому.

Однак, обираючи психолога або психотерапевта, важливо врахувати кілька ключових аспектів. У цій статті ми розглянемо деякі поради, які допоможуть вам обрати найкращого спеціаліста для ваших потреб.

Тепер коротко про психологічне завдання/проблему, яку люди хочуть розв’язати візитом до психолога (бажано одразу і якимось чарівним чином, тобто без особистих зусиль 🙂 ).

Про справжнє психологічне (читай – духовне) завдання. Краще “завдання”, ніж “проблема” – більше про-активності – менше пасивної приреченості. Чому про духовне? Психологія (від др.-грец. ψυχή – “Дух”. “душа”; λόγος – “вчення”) – наука про душу. Ну, не зовсім наука, радше мистецтво і кроснаукова дисципліна.

Читати далі

Кілька вступних про те, як краще сприймати психолога і максимально ефективно його використовувати для вирішення своїх завдань. Тезово:

1. Сприймай психолога, як своє дзеркало у ванній. Перед яким ти без модного одягу, без макіяжу і зачіски.

Читати далі

Для тих, у кого “любов-морковь” не склалася 💔

Сьогодні ми говоримо про те, від чого вночі подушка мокра від сліз, а вдень світ не милий – про нерозділене кохання. Знаю, зараз і так треш повний навколо – війна, переїзди, хтось за кордоном, зв’язок тільки в месенджерах. І тут ще ця “любовна любов” додає перцю в одне місце, так що аж дихати важко. Коротше, тема – вогонь 🔥, особливо для нас, українців, які зараз переживають не найкращі часи. Давайте розберемося, як вижити, якщо тебе “відшили”, і як знову почати дихати на повні груди. Полетіли! 🚀

Для людей, що страждають від розпачу

Сьогодні ми поговоримо про те, що болить, мабуть, кожному серцю – про нерозділене кохання. Ця тема актуальна завжди, але в наші непрості часи, коли Україна переживає війну, коли життя змінилося до невпізнання, коли багато хто з нас розлучений з близькими, вона набуває особливої гостроти. Відчуття самотності, розпачу, апатії, тривоги – це природні реакції на не взаємні почуття, особливо, коли вони накладаються на стрес війни, вимушеної розлуки та невизначеності майбутнього. Давайте розберемося разом, як пережити нерозділене кохання, як допомогти собі вийти з цього болючого стану та повернутися до повноцінного життя.

Видатний філософ Карл Ясперс, який сказав: “Людина стає тим, що вона є, завдяки справі, яку вона робить своєю”. Моє твердження про те, що людина втрачає сенс своєї самоактуалізації, якщо вона прагне її, чудово узгоджується з точкою зору самого Маслоу, оскільки він визнає, що “справу самоактуалізації” можна зробити найкраще “через захопленість значущою роботою”.
На мою думку, надмірна заклопотаність самоактуалізацією може бути наслідком фрустрації прагнення до сенсу.

Екзистенційна психотерапія є одним з напрямків психологічної допомоги, який базується на філософському розумінні людського існування та його сенсу. Цей напрямок був розроблений австрійським психіатром і неврологом Віктором Франклом, який пережив жахи нацистських концентраційних таборів і витримав втрату своєї родини (книга “Упертість духу. Скажи життю – так!”).

Ви ходите на терапію півтора року. Або три. Сесії проходять начебто добре: вас слухають, ви говорите про дитинство, про почуття, іноді плачете. Виходите з кабінету з відчуттям полегшення.

А потім минає тиждень — і все повертається. Ті самі панічні атаки перед нарадою. Та сама сварка з партнером за тим самим сценарієм. Та сама неможливість встати з ліжка в неділю. Читати далі

Групова психотерапія – це психотерапевтичний метод, специфіка якого полягає в цілеспрямованому використанні групової динаміки в лікувальних цілях, тобто всієї сукупності взаємовідносин і взаємодій, що виникають між учасниками групи, включаючи і групового психотерапевта.

Цей метод релевантний всім видам терапії (індивідуальної, подружньої, сімейної, групової), але особливо доречний по відношенню до групової ситуації. Чому?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це психічний розлад, який виникає у людей, які пережили або стали свідками жахливих подій, таких як війна, насильство, катастрофи, аварії тощо. ПТСР може впливати на будь-яку людину, незалежно від віку, статі, раси або соціального статусу. ПТСР характеризується тривалими і неконтрольованими спогадами про травматичну подію, нав’язливими думками, кошмарами, флешбеками, уникненням ситуацій, які нагадують про травму, постійним почуттям тривоги, страху, провини або гніву, порушенням сну, концентрації та настрою.

Депресія – це поширена психічна хвороба, яка впливає на настрій, думки, почуття і поведінку людини. Депресія може мати різні причини, такі як стрес, травма, генетичне успадкування, хвороби, ліки, зловживання алкоголем або наркотиками тощо. Депресія може бути також пов’язана з певними життєвими обставинами, наприклад, втратою близької людини, розлученням, безробіттям, конфліктами у сім’ї або на роботі тощо.

Ви шукаєте професійного психолога?  Який допоможе вам розібратися в своїх емоціях, проблемах і бажаннях?

Ви хочете знайти способи подолати стрес, тривогу, депресію, конфлікти, кризи, невпевненість, самотність або інші труднощі, які перешкоджають вам жити повноцінним і щасливим життям?

Ви мрієте про гармонійні сексуальні стосунки, про розвиток свого потенціалу і досягнення своїх цілей? Читати далі

Терапія прийняття та відповідальності (ACT, вимовляється «ект») — це доказовий метод третьої хвилі когнітивно-поведінкової терапії. Її ключова ідея відрізняється від класичної КПТ: ми не завжди можемо прибрати важку думку чи емоцію — але можемо змінити свій стосунок до неї й перестати дозволяти їй керувати нашим життям. Читати далі

Ви відчуваєте тривогу, страх, депресію, безнадію? Ви не можете налагодити гармонійні відносини з родиною, друзями, колегами? Ви стикаєтеся з труднощами через війну, переселення, втрату близьких? Якщо ви відповіли “так” на будь-яке з цих питань, то вам може бути корисна когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Читати далі

КПТ є одним з найбільш досліджених методів психотерапії, який показав свою ефективність у лікуванні ряду психологічних розладів та проблем, таких як фобії, стрес та депресія. У цьому блозі я розповім вам про основні принципи та техніки КПТ, а також про те, як ви можете застосовувати їх у своєму житті. Читати далі

Когнітивно-поведінкова терапія (Cognitive Behavioural Therapy – CBT) є однією з найефективніших форм психологічної терапії для різних форм психічних захворювань. Ця форма терапії базується на ідеї, що психічні проблеми виникають з нашого способу мислення, почуттів і поведінки, і зміна цих елементів може допомогти у покращенні нашого психічного здоров’я. Читати далі

Наші зустрічі з клієнтами іноді доводиться починати з визначення базових термінів, щоб надалі говорити, так би мовити, “однією мовою”, швидше дійти до спільного знаменника. На жаль, люди часто використовують слова, особливо абстрактні та складні (як-от метафори та алегорії), мало розуміючи їхній зміст. Як казали класики-лінгвісти: “Ми розмовляємо мовою, якої, насправді, самі не розуміємо”.
Читати далі

Ми всі приймаємо рішення, як великі, так і маленькі, протягом кожного дня нашого життя. Що хочемо на сніданок? О котрій зустрітися з другом? Чому навчатися? І т.п.

Стратегія, яку ми використовуємо, залежить від різних факторів, зокрема від того, скільки часу у нас є для прийняття рішення, загальної складності рішення і ступеня невизначеності. Читати далі

Позитивна психологія – це нова і дедалі популярніша галузь психології, яка прагне зосередитися НЕ на патології, а на тому, що сприяє людському щастю і психічному здоров’ю. Основна увага приділяється сильним сторонам, чеснотам і факторам, які допомагають людям процвітати й досягати відчуття задоволення, а також ефективніше справлятися зі стресом. Читати далі

Якщо ви колись відчували себе повністю зануреним у діяльність і розчиненим у тому, що відбувається, ви, можливо, переживали психічний стан, який психологи називають «потоком». Що таке потік? Уявіть на мить, що ви біжите спринт. Ваша увага зосереджена на рухах вашого тіла, силі ваших м’язів, диханні і на відчутті землі під ногами. Ви живете миттю, повністю поглинені теперішньою діяльністю. Здається, час зупиняється. Ви втомилися, але майже цього не помічаєте. Читати далі

Це розповідь про способи, які допоможуть покращити спілкування та стосунки з дитиною. Допоможуть вийти на щирість. Способи прості, але дієві. Читати далі

У продовженні попередньої статті про навчання протягом життя, поговоримо трохи про духовний розвиток у соціальному середовищі.

Слово «соціум» часто сприймають негативно. Як щось обмежувальне, пригнічувальне, що заганяє в рамки, змушує виконувати чужі правила і грати нав’язані ролі. Таке сприйняття віддаляє людину від відчуття щастя і задоволеності.

Однак соціум завжди більший і складніший за одну людину. Читати далі

Кожен із нас так чи інакше вчиться все життя. А хто не вчиться, той страждає. Є два основних шляхи розвитку людини: шлях страждань і шлях усвідомлень.

У першому випадку людині доводиться постраждати вдосталь. Коли стане зовсім нестерпно – таки змінити свої звички, способи реагування на ті чи інші ситуації, емоції, дії, трохи змінити свій світогляд, зробити його менш конфліктним. Загалом, трохи розвинутися духовно. Читати далі

У людини всього два життя, причому друге починається тоді, коли людина розуміє, що життя лише одне.

Відкладене життя – це не Париж, не гамак під пальмами на Мальдівах і навіть не будиночок на березі моря. Відкладене життя – це взагалі не про відкладені «шаблонні» задоволення. Це про відкладений сенс. Тим воно й небезпечне. Читати далі

Пряме й наче просте запитання «то ти його/її кохаєш чи ні?» вганяє більшість людей у ступор. Інших змушує замислитися. Рідко хто дає однозначну й виразну відповідь. Власне, а за якими ознаками визначати, як відчути й зрозуміти? Читати далі

Більшості людей знайоме неприємне почуття ревнощів. На цю тему багато написано й заспівано. Це бездонне джерело для поезії, драми та трагедії. А я спробую трохи окреслити поняття та види ревнощів. Читати далі

Термін цей не індійського і не якогось іншого східного походження, а значно пізнішого — європейського, від латинського дієслова «meditari», яке спочатку означало «обмірковувати», «розмірковувати», «досліджувати». Читати далі

«Выдавливать из себя по каплям раба»
(из письма Антона Павловича Чехова 
издателю А.С.Суворину от 7 января 1889 г.)

«Другой держался русла и теченье ловил
Подальше от крутых берегов.
Он жил как все и плыл как все, и вот он приплыл –
Ни дома, ни друзей, ни врагов.

Читати далі

Останні 50 років з’являється дедалі більше вчених, які відмовляються трактувати відхід від «нормальної» раціональності як щось патологічне, як певний різновид душевного розладу. Дедалі частіше акцентується уявлення про те, що людині можуть бути притаманні більш піднесені або більш глибокі стани свідомості, ніж звичайне для неї «нормальне» неспання, яке, втім, також виявилося далеко не таким простим, яким воно сприймалося досі. Крім того, такий доброзичливий поворот до проблематики поєднувався з переоцінкою східного психодуховного досвіду (і, ширше – містичного, загальнолюдського досвіду), тісно пов’язаною зі спробою порівняльного аналізу східних і західних традицій. Читати далі

Універсально прийнятне визначення сексуального здоров’я виявилося виробити надзвичайно складно. Наразі найбільш адекватним є визначення, дане нарадою експертів ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я, Женева, 1977). Читати далі

Самопізнання і духовний розвиток — процес, а не кінцеве явище, це — максимально повне використання своїх талантів, здібностей, можливостей, усвідомлення і прийняття себе, слідування своїй природі та розв’язання реальних завдань, різних на кожному етапі розвитку. Це — відповідальність людини за свої бажання, рішення і власне життя, це — глибинна чесність перед самим собою.

Читати далі

У сучасному суспільстві рідко можна зустріти людей, які щасливі на своєму робочому місці.
Більшість людей закінчили «не ті виші» і працюють «не на тих роботах». За такої ситуації ймовірність того, що людина буде щасливою, займаючись «не тим», до чого лежить її душа, малоймовірна. Найімовірніше, вона не стане серйозним фахівцем, буде мало оплачуваною і завжди відчуватиме соціальні труднощі, дискомфорт і напруження в професійній сфері. Але, при цьому, вона з усіх сил намагається втриматися на своєму робочому місці, готова працювати «за копійки». Але це тільки посилює внутрішню невротичність, а в результаті — апатія, депресія, відчуття марно «прожитого» життя. Читати далі

Коли ви не впевнені у своїх знаннях про щось, ви гуглите ще до того, як подумаєте і задастеся питанням, що вам уже відомо про це. Коли вам самотньо, ви заходите в соц.мережу до того, як усвідомите своє відчуття самотності. Не встигнувши зрозуміти, що вам нудно, ви опиняєтеся на ютубі. Ніхто не змушував вас це робити.
Користувачі самі себе на це налаштовують. Читати далі

Ревнощі – це нав’язливе роздумування (фактично – невроз) про поведінку свого партнера, тривожність щодо розвитку стосунків з ним, про втрату уваги до себе і своєї привабливості (страх зниження самооцінки із дзеркальним завищенням оцінки привабливості партнера). Тобто це певна форма контролю і боротьби за увагу і почуття партнера зі спробами недопущення прояву партнера до когось ще за тими ж почуттями (емоціями), які ви самі жадаєте отримувати від партнера (яких вам самим бракує). Читати далі

Чи можна довго “мотивувати” людину або самого себе?

Моя відповідь: ні. Мотивація – це той потенціал, який ззачатку міститься в людині і рухає нею незалежно від зовнішніх чинників (і навіть всупереч їм).

Але можна створити сприятливі умови для розкриття цього потенціалу, для реалізації справжніх бажань, які і є суттю-енергією цього потенціалу. Читати далі

Здавалося б, якщо в людини розболівся зуб, він ж не намагається лікувати його сам або не йде, наприклад, на шиномонтаж, а звертається до професійного стоматолога, тобто до фахівця в галузі його проблеми.
Чому ж у нашій пострадянській країні більшість вважає ганебним і соромним звертатися до психологів, як фахівців з психіки? Плутаючи їх із психіатрами та медикаментозним лікуванням, а свої проблеми – з “проблемами з головою”. Віддаючи перевагу замовчувати й приховувати свій емоційний дискомфорт, зриваючись на своїх рідних і близьких.. Читати далі

Знаєте, як відчути, чи СВОЇМ професійним шляхом ви йдете? Досить просто. Якщо вранці (не щоранку, звісно 😉) ви встаєте наповненими енергією та сенсом щось зробити в цей день — ви на своєму Шляху. Якщо ж часто ненавидите звук будильника й піднімаєтеся з поганим настроєм, хоча й лягаєте не пізно і в принципі висипаєтеся — настав час змінювати діяльність. Читати далі

Тест профорієнтації «Магелляно Університет» на сьогоднішній день, мабуть, є найбільш просунутим і затребуваним у Європі комплексним тестом загальних і спеціальних інтересів, вроджених схильностей і здібностей людини в плані усвідомленого вибору напрямку навчання та подальшої кар’єри. Читати далі

Про зв’язок життєвого Шляху зі Справжніми бажаннями людини

Справжні бажання саме й ведуть людину її власним Шляхом — до життя по Суті.

Справжні бажання — це зовсім не те саме, що потреби (поїсти-попити, поспати, подбати про тіло, заробити грошей); так само вони відрізняються від невротичних та нав’язаних бажань. Вони творчі та глобальні. Проте прикладне питання — як же відрізнити їх «із середини» — залишається актуальним. Читати далі

“Колись моногамією вважали одну людину на все життя. Сьогодні моногамія – одна людина за раз. Хоча вже популярніша версія «Я моногамний у усіх своїх стосунках» 🙂
Чому ми думаємо, що чоловіки зраджують через нудьгу і страх близькості, а жінки зраджують через самотність і спрагу близькості? І чи завжди любовна інтрига – це кінець стосунків? Читати далі

Олександра Михайлівна Коллонтай (уроджена – Домонтович; 19 (31) березня 1872, Санкт-Петербург – 9 березня 1952, Москва) – російська революціонерка, державний діяч і дипломат. Надзвичайний і повноважний посол і представник СРСР у Норвегії, Швеції та Мексиці.

У 1917–1918 рр. була наркомом державного піклування в першому Радянському уряді, що робить її першою жінкою-міністром в історії. Читати далі

Нещодавно на очі трапилася гарна аналітична стаття 👇 про моногамію. Матеріал побудований на тезах та їх спростуванні через фактичні приклади. Є й висновки як синтез — справді, приклад коректної роботи розуму.

Читати далі

Стосунки — це те, де ми найбільше живемо і найбільше страждаємо. Сварки за одним сценарієм, відчуття, що вас не чують, віддалення в парі, конфлікти навколо дитини, згасання близькості — усе це не «поганий характер» когось із партнерів, а зрозумілі й виправні патерни. Я допомагаю парам, окремим людям і сім’ям розібратися з ними за допомогою доказових методів. Читати далі

Концепції природних прав і задоволення природних потреб стали доступними кожному: багато літератури, наукових досліджень з питань психологічного здоров’я, широкий розвиток психоаналізу та інших психотерапевтичних форм.

Однак суспільство доволі інертне, і те, до чого давно дійшли світлі голови людства, ще багато десятиліть проникатиме у свідомість широкого загалу, що живе, здебільшого, ще старими уявленнями. Читати далі

Жива стаття про наболіле, зокрема про значущість психологічної культури батьків, про уважність і рефлексію стану/бажань дітей.

“Цього року я закінчую працювати з дітьми – принаймні, на якийсь час. Основна причина в тому, що мені цікавіше зараз робити інші речі, і ці речі годяться лише для дорослої аудиторії. Тому тепер я можу написати про те, про що давно збиралася. Читати далі

“Я мрію, щоб багато дітей сьогодні, які народжуються ненавмисно, з’являлися на світ у батьків, здатних за них відповідати. У Німеччині проводили опитування молодих людей про пріоритети: 70% на перше місце поставили освіту, роботу, доходи, житло, рівень культури. Діти на останньому. Тобто коли ти хоч трохи почав розуміти в цьому житті, коли ти можеш щось дитині дати, тоді і слід її заводити. Хоч якийсь цивілізований підхід! А коли люди розмножуються, як тріска, то це вже безвідповідальність”.

Читати далі

В 11 років у мене була одна шалена забава. На початку грудня, коли лід на водоймах ще тонкий, ми з моїм другом Вагіфом ходили на озеро. Суть гри полягала в тому, щоб іти нетривким льодом у центр озера. Йти треба було до того моменту, поки лід під ногами не починав видавати характерний тріск. У цю мить хвиля жаху і захвату пробігала тілом, ми різко розверталися і бігли назад. Відсапавшись і насолодившись захватом, ми повторювали, але заходили вже трохи далі. Два crazy frogs. І так кілька разів. Який це був кайф!!! Читати далі

Довготерпеливий кращий за хороброго, а той, хто володіє собою, кращий за завойовника міста.

Книга притчей, 16:32.

Сьогодні інтернет і полиці книжкових магазинів переповнені мотиваційним продуктом, покликаним надихнути нас на нове життя і великі звершення. Чому ж ситуація, яка мала б, по ідеї, принести благо, стала для багатьох прокляттям, породивши масу незадоволених людей, які постійно мріють про подорож, планують маршрут, але так і не зрушили з місця? Читати далі

Читати далі

Чудова промова про професійну мотивацію.
Нарешті в менеджменті популяризуються нові підходи, про які так довго торочили більшовики великі уми людства, такі психологи і гуманісти, як А. Маслоу, Е. Фром, В. Франкл, І. Ялом і Д. Б’юдженталь, а також філософи та історики Бертран Рассел, Вільям Джеймс, Лев Гумільов і Арнольд Тойнбі.

Я теж зробив свій скромний внесок і захистив магістерську дисертацію на цю тематику 😉
Самореалізація, свобода творчості й розвиток людини на чолі кута! І в систему професійної мотивації компаній!

Читати далі

Харизма психолога і суть терапії

Щодо індивідуального консультування я хотів би трохи зупинитися на тому, що є певною мірою фундаментальним моментом індивідуального консультування. А саме – це особистість психолога.

У чому тут, власне кажучи, фундаментальність? Читати далі

Зняття стресу через прості фізіо-соматичні дії.

Корисні рекомендації психолога, які допоможуть навчитися керувати стресом, а також позбутися хвороб і навіть уповільнити процес старіння організму.

Думки розбігаються, неможливо зосередитися, відчуття чогось дуже неприємного всередині аж до паніки – ось вони, типові симптоми стресу, що вибивають нас із звичної колії. Читати далі

Михайло Жванецький:

“Розум – це не ерудиція, не вміння влізти в будь-яку бесіду, навпаки, або, як сказав один прем’єр, аж ніяк!

Розум не означає вміння підтримувати розмову з ученими.

Якщо ти розумний, ти зрозумієш, що ти нічого не розумієш.

Розум часто говорить мовчки. Читати далі

Маленький Ганс

Пацієнту, якого Фрейд називав маленьким Гансом, було всього п’ять років. Батько привів його на консультацію до Фрейда, бо хлопчик боявся коней. Сім’я Ганса жила неподалік від готелю, і він з самого дитинства постійно бачив диліжанси та підводи. Одного разу він став свідком нещасного випадку, в результаті якого кінь загинув на його очах. «Збіг? Не думаємо!» – скажеш ти, але не старина Фрейд. Читати далі

Кілька психологічних прийомів, які можуть допомогти в спілкуванні 🙂

Якщо на вас хтось кричить, зберігайте спокій. Можливо, цим ви ще більше розлютите співрозмовника, але потім він відчує сильне почуття провини за свою поведінку.

Якщо ви нервуєте, а вам належить відповідальна справа, пожуйте жуйку. Так ви зможете заспокоїтися, бо підсвідомо момент прийому їжі асоціюється з безпекою. Читати далі

Захисні механізми психіки – це певні внутрішньопсихічні перепони, що перешкоджають самоусвідомленню, зокрема психічних процесів і елементів реальності, яке (усвідомлення) могло б призвести до руйнування звичного для людини образу самого себе та свого світорозуміння.

Як ми розуміємо, саме вихід за межі самого себе, трансценденція і є метою будь-якої духовної практики та психологічного розвитку. З цієї позиції захисні механізми психіки є перешкодами, що заважають духовному розвитку людини. Читати далі

За роки приватної практики я переконався: більшість людей, які приходять на консультацію із запитом «чому зі мною знову і знову відбувається одне і те ж», насправді шукають не пораду, а сценарій – ту невидиму п’єсу, яку вони почали писати ще в дитинстві, а тепер грають у дорослому житті, найчастіше навіть не підозрюючи про це.

Перш ніж говорити про розпрограмування особистості, варто познайомитися з найпоширенішими типами психологічних програм і способами їх закладення – а також з тим, як ці програми складаються у цілісний життєвий сценарій, що визначає долю людини так само точно, як сюжет визначає розвиток казки. Читати далі

У кабінеті психолога рано чи пізно виникає одне й те саме питання: «Чого я насправді хочу?». Дивно, але для багатьох дорослих людей відповісти на нього значно складніше, ніж вирішити конкретну життєву проблему. Причина проста: більшість наших бажань змішані – частина з них іде від нас самих, а частина є “чужими голосами”, засвоєними в дитинстві або нав’язаними середовищем.

Як відомо, діями людини керують її бажання. Однак бажання можуть мати різну природу. Вони бувають природними, тобто зумовленими природою самої людини, і привнесеними, тобто такими, джерелом яких є надсвідомі (засвоєні) настанови. Читати далі

В основі цього підходу лежить уявлення про психіку як сукупність психічних процесів, кожен з яких може бути виділений і вивчений відносно незалежно. Розуміння власної структури психічних процесів – пізнавальних, емоційних і вольових – допомагає не лише в академічній психології, а й у щоденній практиці: усвідомлюючи, яка саме функція в конкретний момент “веде” вашу поведінку, значно легше зрозуміти причини власних реакцій і навчитися ними керувати.

Виділяють три основні групи психічних процесів:

• пізнавальні,
• емоційно-чуттєві
• і вольові.

Читати далі

Маніяк – це той, хто випадає зі стандартизованої системи соціальних відносин, де всі можливі мотивації так чи інакше зводяться до особистої вигоди. Його вбивства заради самого процесу алогічні й ірраціональні у світі прибутку. Для системи товарно-грошових відносин, у якій вбивства здійснюються заради досягнення вищого соціального статусу й особистого збагачення, постать маніяка руйнівна. Він – аномалія в системі, змінна, поведінку якої неможливо прорахувати. Його не можна купити, з ним не можна домовитися, його неможливо обдурити, бо його бажання актуалізуються ним самим гранично відверто. Читати далі

У звичайному житті модель поведінки більшості людей тяжіє до однієї з двох крайностей: пасивності або агресії.

У першому випадку людиною, яка добровільно бере на себе роль жертви, керує невпевненість у собі, страх перед обличчям змін або, навпаки, побоювання втратити те, що вже нажито.

У другому — витіснена образа, компенсація почуття провини, явне або завуальоване бажання помсти та маніпуляції людьми, підпорядковуючи їх своїм “інтересам”. Читати далі

Факт, однак, у тому, що сучасна людина має надзвичайно низьку самодисципліну за межами робочої сфери. Коли вона не працює, їй хочеться бути ледачою, нічого не робити, або, висловлюючись красивіше — «відпочивати». Саме це бажання неробства значною мірою є реакцією на суворий шаблон життя. Через те, що людина перебуває в напрузі вісім годин на день, використовуючи свою енергію не для власних цілей, не за власним розсудом, а в приписаному для неї ритмі роботи, вона бунтує, і її бунт набуває форми дитячого потурання собі.

Тема мотивації та ставлення до праці часто спливає в консультуванні. Якщо вигорання чи внутрішній бунт заважають вам жити, психолог може допомогти розібратися — на онлайн-консультаціях недорого та якісно.

Залицяння — це гра за правилами, які, з одного боку, доволі жорсткі, а з іншого — досить невизначені. Не дбати про ці правила може лише той, хто вже опанував ними, або хто цілком поглинений коханням. Перше дається досвідом, друге — глибиною і зрілістю почуття.
Це стосується не тільки ритуалу знайомств, побачень, поцілунків, а й самої інтимної близькості. Читати далі

На ранніх етапах хвороби більшість роками ходили по психологічних консультаціях, курсах, групах, тренінгах. Їх навчали «радіти життю» і як «позбутися зайвих страхів і тривог». Хвороба, тим часом, прогресувала.
Проблема людей із душевним захворюванням у тому, що вони не розуміють, що з ними відбувається. При цьому людина відчуває, що з нею щось «не те» і починає шукати допомоги. Після радянських часів слово «психіатрія» залишається лякаючим, тому найчастіше йдуть до психологів. Весь жах у тому, що психологи цю сферу зовсім не знають і норму від патології не відрізняють. А принадність їхнього становища в тому, що вони ні за що не відповідають (лікар підсудний, психолог – ні). Читати далі

Дружелюбність – це готовність відкритися новому. Дружелюбна людина спочатку «будує мости, а не стіни». Тому що в кожній людині (або навіть народі) бачить не потенційних ворогів, а передусім людей.

Стан, протилежний дружелюбності – це не тільки ворожість, що очевидно, а демонізація. Читати далі