Коли ви не впевнені у своїх знаннях про щось, ви гуглите ще до того, як подумаєте і задастеся питанням, що вам уже відомо про це. Коли вам самотньо, ви заходите в соц.мережу до того, як усвідомите своє відчуття самотності. Не встигнувши зрозуміти, що вам нудно, ви опиняєтеся на ютубі. Ніхто не змушував вас це робити.
Користувачі самі себе на це налаштовують.
У 1930 році психолог із Гарварда на ім’я Б. Ф. Скіннер зробив ящик і посадив туди голодного щура. У ящику з одного боку був важіль. Коли щур ходив усередині ящика і зачіпав важіль, всередину падало частування. Після кількох випадкових натискань на важіль щур навчився йти прямо до нього і цілеспрямовано натискати: нагорода провокувала відповідну поведінку. Скіннер припустив, що цей принцип застосовний до будь-якого «учасника», будь то щур чи людина. Він назвав свій винахід «камерою оперантного обумовлювання», а в історію воно увійшло під назвою «ящик Скіннера».
Скіннер є найвідомішим представником школи психології біхевіоризму, головний принцип якого в тому, що поведінку людини найкраще розглядати як функцію стимулів і винагород. Біхевіористи пропонують: не будемо відволікатися на складні для розуміння і спостереження питання думок і почуттів, а зосередимося на тому, як оточення об’єкта дослідження впливає на його дії. Зрозумійте принципи роботи ящика, і ви зрозумієте принципи поведінки. Сконструюйте правильний ящик, і ви зможете керувати поведінкою.
Фахівці з цієї науки особливо зацікавлені в дослідженні того, як на поведінку може вплинути цифровий інтерфейс – ящик, у якому в наші дні ми проводимо більшу частину часу. Ця молода дисципліна отримала назву «біхевіоральний дизайн». Який тепер впроваджується в цифрову частину нашого повсякденного життя. Електронні листи, які змушують вас одразу щось купити; додатки та ігри, які захоплюють вашу увагу; онлайн-форми, які схиляють вас до вибору одного варіанта замість інших – усе це спеціально розроблено для того, щоб використовувати інстинкти, особливості й недоліки людської поведінки для отримання потрібного результату. Методи, які при цьому використовуються, часто надто явні й безцеремонні, однак з часом вони стають дедалі тоншими і, як наслідок, менш помітними.
Щоб людина здійснила якусь дію – наприклад, купила автомобіль, перевірила пошту або зробила 20 віджимань – мають одночасно відбутися три речі:
- людина повинна цього хотіти,
- у неї повинна бути можливість це зробити,
- і її потрібно до цього підштовхнути, наприклад, вчасно підставивши тригер.
Тригер – це натяк на здійснення дії, який буде ефективний тільки тоді, коли людина вкрай зацікавлена в цьому, або якщо цю дію здійснити дуже просто. Якщо зробити це важко, люди приходять у замішання. Якщо у людей немає мотивації, вони дратуються чи засмучуються.
Звички можуть бути корисними і шкідливими, і технології здатні допомогти розвивати не тільки шкідливі звички, а й корисні. Усі могли б вирватися з порочного кола стимулів і нагород, але мало хто на це йде. Адже набагато простіше йти легким шляхом і обирати шкідливі звички. Тож якщо ми і перебуваємо в заручниках маніпулятивних технологій, то робимо це за власною волею. У міру своєї усвідомленості і рівня свого світогляду. Фактично, у міру своєї духовної розвиненості.
Чудова стаття на тему «Як наука робить нас залежними від додатків. Технологічні компанії використовують останні досягнення психології, щоб ми знову і знову поверталися до їхніх продуктів»
