Панічна атака лякає не лише під час атаки, а й потім: «а раптом знову?». Саме страх наступного разу і відмова від метро, кави чи спортзалу перетворюють окремі атаки на панічний розлад. Ця шкала оцінює обидві частини.
- АвториM. K. Shear та співавт., 1997; самозвітна версія Houck et al., 2002
- Питань7
- Час3–4 хвилини
- ВимірюєТяжкість панічного розладу за останній тиждень
Як читати результат
Кожне питання оцінюється від 0 до 4, сума від 0 до 28. Орієнтовні рівні (за Furukawa et al., 2009):
- 0–1: норма;
- 2–5: пограничний рівень;
- 6–9: легкий;
- 10–13: помірний;
- 14–16: виражений;
- 17+: тяжкий.
Перед тим як вважати симптоми лише «психологічними», варто виключити тілесні причини: порушення ритму серця, гіпертиреоз, анемію, надлишок кофеїну.
Про методику
Panic Disorder Severity Scale створена для клінічних досліджень панічного розладу і досі є основним інструментом у них. Сім пунктів охоплюють частоту атак, дистрес, страх очікування, уникнення ситуацій і тілесних відчуттів, вплив на роботу і соціальне життя. Самозвітна версія (PDSS-SR) показала високу узгодженість з інтерв’ю клініциста.
Інші тести на цю тему
- Тест на агорафобію
- Тест на тривожність GAD-7
- Тілесні симптоми (PHQ-15)
- Депресія, тривога, стрес (DASS-21)
Джерело: Shear M. K. et al. (1997). Multicenter collaborative Panic Disorder Severity Scale. American Journal of Psychiatry, 154(11), 1571–1575; Houck P. R. et al. (2002). Reliability of the self-report version of the Panic Disorder Severity Scale. Depression and Anxiety, 15(4), 183–185.
Український текст є робочим перекладом для самоперевірки і не замінює офіційно валідовану версію методики, яку використовують у клінічній діагностиці.