Психотерапія. Історія. Види. Методи

Психотерапія (від грец. ψυχή — «душа», «дух» + θεραπεία — «лікування», «оздоровлення», «ліки») — система лікувального впливу на психіку та через психіку на організм людини.

Часто визначається як діяльність, спрямована на позбавлення людини різних проблем (емоційних, особистісних, соціальних, тощо).

Проводиться, як правило, фахівцем-психотерапевтом шляхом встановлення глибокого особистого контакту з пацієнтом (часто через бесіди та обговорення), а також застосуванням різних когнітивних, поведінкових, медикаментозних та інших методик. Однак, таке визначення не є повним.

Слід відрізняти поняття психотерапії як від психіатрії, так і від психології.

На даний момент існує велика кількість напрямків психотерапії. Нерідко їх намагаються класифікувати за будь-якими ознаками, виділяючи великі групи:

1 За кількістю учасників:

  • Індивідуальна психотерапія
  • Групова психотерапія

2. За завданнями:

  • Пошукова психотерапія
  • Коригувальна психотерапія

3. За цілями:

  • Процесуальна психотерапія
  • Цілеорієнтована психотерапія

4. За ступенем теоретичного узагальнення:

  • Аналітична психотерапія
  • Феноменологічна психотерапія

5. За роллю, яку займає терапевт:

  • Директивна психотерапія
  • Недирективна психотерапія

6. За відношенням розв’язуваної проблеми до медичних (у тому числі психопатологічних) понять:

  • Клінічна психотерапія
  • Неклінічна психотерапія

Існують й інші поділи.

Ось напрямки психотерапії (за методами і техніками), які складають мою практику:

  • Гештальт-терапія
  • Тілесно-орієнтована психотерапія
  • Трансакційний аналіз
  • Екзистенціальна психотерапія
  • Когнітивна психотерапія
  • Психоаналіз
  • Психосинтез
  • Системна сімейна психотерапія
  • Трансперсональна психотерапія
  • Емоційно-образна терапія.

Записатися на сеанс: