Візуальна психодіагностика — це здатність визначати особливості психології людини за зовнішніми ознаками. Що може бути корисно як з практичного погляду, так і з погляду розвитку різних особистісних якостей.
Основний принцип, на якому базується ця система, полягає в такому: психіка людини спроектована на її фізичне тіло. Однак, на відміну від психіки, яку не видно, фізичне тіло ми бачимо відразу. Подивившись на фізичне тіло, проаналізувавши ті чи інші параметри, можна зробити висновки щодо психічного стану людини, як глобального, так і локального, тобто поточного. Це може бути корисно для визначення психологічних та особистісних особливостей людини, її психічного стану.
Навички візуальної психодіагностики цікаві тим, що вони можуть бути застосовані і до самого себе. Найчастіше свої власні психологічні проблеми людині побачити й усвідомити складно, тому що працюють захисні механізми — спеціальні психічні перепони, які не дають змоги людині адекватно оцінювати свій власний стан. А фізичне тіло видно завжди. Його від себе не приховаєш і, подивившись у дзеркало, застосовуючи відповідні схеми, можна робити висновки щодо свого реального психологічного стану.
Щоб розвивати відповідні навички візуальної психодіагностики, в жодному разі не можна впадати лише в одну з крайнощів, у які найчастіше впадають люди, що практикують психологічні ритуали, психотренінги. Відомий шаблон, метод і потім, намагаючись зіставити якусь кількість елементарних складових, людина намагається зробити якісь висновки. Насправді, без емпатичного співпереживання, тобто вміння налаштовуватися на стан будь-якої людини, самі по собі окремі елементарні навички, вміння слідувати елементарним поведінковим формам, будуть марними. Найчастіше потрібен не прорахунок, а саме емпатичне відчування. Ці елементарні складові потрібні для того, щоб за щось зачепитися, щоб глибше відчути людину.
Людина — істота складна. Жодна проста схема для її опису не спрацює, бо людина не просто істота складна, а ще й ієрархічно складна. Існує ієрархія психологічних рівнів, кожен з яких зав’язаний на решту, існують також різні схеми відповідності. Ці схеми існують паралельно одна одній, і тому при аналізі людини обмежитися одним тільки рівнем недостатньо.
Оволодіння кожним рівнем дає певний набір можливостей для діагностики людини. Кожен наступний рівень дає глибше розуміння стану людини, але наступні рівні складніші за попередні з тієї причини, що потрібно вміти відстежувати більшу кількість деталей.
За якими ж ієрархічними рівнями можна аналізувати людину? Ці рівні відповідають природній природі людини.
Перший, найпростіший рівень візуального аналізу людини — це аналіз її конституційного типу. Конституційний тип — це загальна будова фізичного тіла. Коли зародок людини має лише кілька клітин, у нього виділяється три пелюстки, які називають відповідно ендодерма, мезодерма та екзодерма. Надалі з кожної з цих пелюсток вибудовується: з першої — нервова тканина, з іншої — м’язова тканина, з третьої — тканина внутрішніх органів. Причому співвідношення розвиненості цих тканин у різних людей різне.
Залежно від ступеня розвиненості кожної з цих тканин людей можна умовно розділити на три типи, які називаються в медицині та психології астенічний, атлетичний і пікнічний тип. Або, іншими словами, «нервовий» тип, «м’язовий» тип і «шлунковий» тип. Самі назви вже говорять за себе.
Якщо згадати китайську традицію, то там було три чакри, три енергетичні центри, які відповідали голові, серцю і всім внутрішнім органам. Тип — це спосіб вибудуваності тканин людини, насамперед нервової системи. Саме на фізичну вибудову людини надалі накладається характер, інтелект, комплекси, виховання, настанови. Тіло — це база, фундамент особистості. Залежно від того, як вибудувано фундамент, усі можливі надбудови вибудовуватимуться в той чи інший спосіб.
Так, можна людині певного типу спробувати дати виховання, відповідне до іншого типу, але, по-перше, це складніше, а по-друге, все одно буде проглядатися базовий корінь.
Астенічний тип діагностувати легко. Це людина, яка візуально виглядає вищою, ніж вона є насправді, — людина «витягнута вгору». Як правило, тонка кістка, тонка шкіра, судини, що просвічуються. Найчастіше така людина блідувата, має витягнуту форму обличчя. Грудний кут у неї гострий, менший за 90гр. Схильна до розумових видів діяльності, причому до абстрактних. Така людина, як правило, не схильна до інтенсивного спілкування, тому що спілкування з людьми її стомлює. Для неї характерна підвищена стомлюваність. Причому, навіть якщо людина виросла в умовах великих фізичних навантажень, наприклад займалася фізичною працею, все одно для неї не характерна підвищена стомлюваність.
Записатися на сеанс: