Кілька вступних про те, як краще сприймати психолога і максимально ефективно його використовувати для вирішення своїх завдань. Тезисно:

1. Сприймай психолога, як своє дзеркало у ванній. Перед яким ти без модного одягу, без макіяжу і зачіски.

Розмовляй зі мною, як із самим (-мою) собою. Проговорюй свій внутрішній діалог. Став саме ті запитання, які ти регулярно ставиш собі і обертаєш у голові. Вважай, що мене немає. Я — лише твоє відображення, що дає змогу поглянути на себе збоку під різними ракурсами. Іноді незвичайними, іноді навіть такими, що лякають. Але в цьому і полягає моя користь — допомогти поглянути на ситуацію по-іншому, ширше, вийти в метаконтекст, осягнути свідомістю більше, ніж раніше, подивитися за межі звичних горизонтів.

2. Щирість. Краще розслабся і будь відвертим.

Не потрібно прикидатися кимось і грати ролі. Говори саме те, що хочеш обговорити. Що турбує тебе найбільше і спричиняє дискомфорт. Я не критик, не оцінювач, не моралізатор і не священик. Я не відпускаю гріхи і не ставлю оцінки. Я твій помічник зі спеціальною освітою, професійним та особистим досвідом.

3. Дискомфорт і незручність. Не уникай болючих запитань, не ходи навкруги при відповідях.

Саме те, що викликає дискомфорт, і потрібно проговорювати. Саме те, що викликає біль і потребує обговорення. Адже саме там і прихована проблема. Значить ми на правильному шляху. Розмовляти про те, що весело і завзято можна і з друзями. А сеанс психолога краще не сприймати, як розважальний захід, яким можна бути «задоволеним» або «згодним». «Для того, щоб розв’язати проблему, потрібно почати думати не так, як людина, яка її створила». Або з дзен-історій про 7-го патріарха: «Одного разу до Сьомого Патріарха підійшов чоловік і сказав:- Учителю, я б хотів вивчати Мистецтво під Вашим керівництвом, але Ваші методи мені не подобаються. — Дурень, — вигукнув Сьомий Патріарх, — вони зовсім не для того, щоб подобатися чи не подобатися! І вдарив людину палицею по голові. Учень пішов просвітленим :)))». Відкрийся новому і спробуй поглянути по-іншому. Це корисно і розвиває.

4. Принцип індукції: від часткового до загального (на відміну від улюбленої Шерлоком Холмсом дедукції).

Говори відразу і по суті. Не заходь здалеку. Цим ти заощадиш купу свого часу і грошей. Усе, що потрібно, я дізнаюся, ставлячи запитання. Так будемо розширюватися від центру до периферії, уточнювати обставини, ситуації, людей, декорації… І потихеньку докопаємося до суті завдання.

5. Метафори, алегорії. Намагайся їх НЕ використовувати.

Бо мені складніше буде зрозуміти тебе, сенс і переживання, які ти маєш на увазі. Краще будувати розповідь у стилі документального хронолог-репортажу. «Я сказав, вона сказала, сталося те-то і те-то…» Свої інтерпретації розкажеш після. А потім ми разом їх проінтерпретуємо, вже по-новому.

6. Багато і коректно думати. Там, де рветься логіка і криються неврози.

Саме в усвідомленні емоційних несвідомих причин полягає терапевтична сила, позбавлення від психологічних проблем. Там, де раніше було «Воно» (несвідоме), має стати «Я» (свідомість), як казав великий Фрейд. Або «карма страждання згорає у вогні усвідомлення» (європейська інтерпретація деяких йогівських когнітивних практик). Потрібно відчути й усвідомити причини переживань, зрозуміти механізми і виокремити закономірності. Побачити справжню мотивацію. І тоді ти зможеш керувати Цим. Інакше «Воно» продовжить керувати тобою. Людина, насправді, «народжується» тоді, коли в неї з’являється вибір (до цього вона — тварина). Коли вона починає бачити різні варіанти поведінки, свідомо робити вибір між ними і слідувати йому, всупереч страхам та іншим переживанням. Докладати вольові зусилля, відчувати і реалізовувати Свої смислотворчі бажання. А не звично тікати від страхів, ховатися за звичками, нормами і стереотипами, або обслуговувати лише тваринні інстинкти, вважаючи це «нормальним» життям.

7. Конфіденційність. Не розповідай нікому нічого з наших бесід, навіть якщо вимагатимуть і погрожуватимуть.

Якщо змушений перед кимось звітувати про візит до психолога, подумай про свою підлегло-жертвенну позицію (з чого б це?) і помаленьку припиняй звітувати, виправдовуватися і пояснювати. А якщо поки що не виходить — відмовляйся загальними фразами, нічого конкретного: «потрібно ще багато з’ясувати, попрацювати, багато запитань, незрозумілого, багато з життя пригадати потрібно» тощо. Люди, не будучи професійними психологами, часто транслюють свої помилки (про психологічні питання), чим грубо втручаються в життя інших людей і неусвідомлено перебирають на себе частину відповідальності за їхнє життя. Чи можуть вони допомогти? — Навряд чи. Збити з пантелику і вплинути (потрібним ЇМ чином), навіть за найбільш «благих намірів»? — Запросто. Особливо близькі люди, які мають доступ до психіки і перебувають в емоційних зав’язках. Підходь до їхньої «авторитетності» критично. Насамперед, оцінюй їхню якість життя, чого вони самі домоглися і як живуть у плані, що турбує тебе, — чи справді гармонійно, наповнено і щасливо?..

8. Не очікуй миттєвих результатів.

Найчастіше таке очікування породжує необґрунтовані вимоги. І є спробою зняти з себе відповідальність за свій розвиток, перекласти її на інших людей та обставини. Щоб не докладати зусиль до своєї трансформації, фактично — щоб нічого не робити. І щоб потім знову зручно було звинувачувати й ображатися. Тобто продовжувати бути пасивно-безвідповідальним по життю. Краще налаштуйся бути щирим, постарайся вислухати і зрозуміти. І лише потім зробити висновки і приліпити ярлики.

9. Виконуй завдання, практикуй, будь послідовним.

Якщо вибрав фахівця і хочеш вирішити свої завдання, довірся йому. Хоча б на кілька місяців. Виконуй домовленості. Докладай зусиль. І лише з часом проявиться результат. Мало того, тільки з часом, змінившись, ти зможеш адекватно оцінити свої проблеми і методи їх вирішення. Виходячи зі свого якісно нового статусу і світорозуміння. Хороший психолог чуйно підбере психопрактики, під час виконання яких людині гарантовано стане краще, настануть бажані трансформації. Наскільки тотально людина буде їх практикувати — настільки якісно кращим і стане її життя. Відповідальна проактивна позиція, нікого звинувачувати. Взагалі зрозумій або просто повір поки що, за все у своєму житті відповідальний тільки ти. За всі свої рішення і вчинки, за свої дії і бездіяльність, за відкладені і нереалізовані бажання… Так, на тебе впливають люди, обставини, погода… Так, впливають. Так, у кожного свій потенціал і швидкість розвитку. Але рішення приймаєш ти. І відповідальність за них і за своє життя загалом нести тільки тобі.

10. Звертайся до професіоналів.

«Не лікуй зуби на шиномонтажі«.

(с) Костянтин Юр’єв, київський психолог

Записатися на сеанс: